З переходом до все нових версій Windows гострота проблеми існування безлічі кодувань російської мови майже зійшла нанівець

Радикально дану проблему покликаний вирішити перехід до Unicode, який для Windows триває вже не перше покоління цієї системи, але все ніяк не закінчиться. І, як це часто буває, вирішуючи одні проблеми, Unicode породжує безліч інших.

Втім, для інтернет-ресурсів і листів це майже завжди легко вирішується браузерами і поштовими клієнтами автоматично. Якщо у вас веб-сторінка або лист все ж відображається «кракозябрами» (що іноді трапляється через недотримання розробниками стандартів), то потрібно з головного меню вибрати пункт «Кодування» і там методом проб і помилок встановити потрібну. Цей пункт в більшості браузерів знаходиться в меню «Вид» (нагадаємо, що відсутнє на увазі в сучасних версіях веб-оглядачів головне меню завжди можна викликати клавішею).

Проблеми «звичайного тексту»
Одна з таких проблем пов'язана з файлами в форматі «звичайний текст», хоча, здавалося б, що може бути простіше? Бери послідовність текстових символів і записуй в файл. Але саме через цю простоту, якщо вже проблема в них виникає, то по повній програмі.
Якщо ви спробуєте зберегти російський текст через Word (будь-якої версії після Office 97, включаючи останню 2010) як «звичайний текст», то отримаєте на вибір ряд однобайтових російських кодувань. За замовчуванням (рис.1) пропонується стандартна «кирилиця Windows» (також відома як 1251, або ANSI), знайома ще з DOS.

Спробуйте зробити те ж саме через стандартний «Блокнот» з Windows 7 - вам вже запропонують вибір між звичною ANSI і аж трьома варіантами Unicode (рис. 2). Тут уже криється засада: текстовий файл у форматі «юнікода» повинен супроводжуватися спеціальним заголовком BOM (Byte Order Mark), що визначає порядок проходження байтів (т. Е. Який байт в 2-байтовому символі йде першим - старший або молодший). Власне засада полягає в тому, що BOM не є обов'язковим атрибутом юнікод-файлу, і, з одного боку, може бути відсутнім в текстах, отриманих з зовнішнього джерела (скажімо, з-під деяких Linux-програм), з іншого - викликати збої в програмах , які цього заголовка «не розуміють».

Рецепт тут один: у міру можливості уникати «юнікода» в «чистих текстах» і орієнтуватися на звичну ANSI. Це дозволить уникнути більшості проблем, пов'язаних з російськомовними текстовими файлами, хоча і обмежить їх переносимість в англомовні або європейські версії ОС.

Інше завдання, пов'язану з текстовими файлами, яка зазвичай ставить в тупик недосвідчених користувачів, вміє вирішувати будь Microsoft Word, починаючи з версії Office XP - це зіткнення з текстами в нестандартній однобайтового кодуванні (наприклад, старовинної DOS, також відомої як OEM, або 866) . Спочатку треба переконатися в настройках, що включена опція «Підтверджувати перетворення формату файлу під час відкриття» (за замовчуванням вона виключена!). У старих версіях Word ця настройка знаходиться в меню «Сервіс / Параметри» на вкладці «Загальні». У Word 2007 натисніть на кнопку з емблемою Office, виберіть «Параметри Word» в нижній частині вікна. У Word 2010 розділ «Параметри» доступний через меню «Файл». У «Параметрах» перейдіть до пункту «Додатково» на бічній панелі, а потім знайдіть там розділ «Загальні» (рис. 3).

При включеній цієї функції відкривати «нечитаний» текстовий файл слід через меню «Відкрити» (а не клацанням з Провідника, при якому запуститься, швидше за все, «Блокнот»). Потім слід вибрати зі списку типів файлів пункт «Відновлення тексту з будь-якого файлу». Файл може бути, природно, будь-якого формату (т. Е. Не обов'язково з розширенням TXT), аби він містив текст, а не виконавчі символи.

До речі, просто прочитати документ саме в DOS-кодуванні можна і за допомогою «Блокнота» і взагалі будь-якої програми, яка вміє змінювати шрифти - досить через меню вибору шрифту (в «Блокноті» це «Формат / Шрифт») замінити поточний на Terminal. Не забудьте тільки повернути потім шрифт назад, а то не прочитаєте нормальні документи.

Unicode в буфер обміну
Однак такі конфлікти з текстовими файлами - досить рідкісний випадок. У рядового користувача набагато частіше виникають проблеми з Unicode в буфер обміну. Звичайна ситуація, коли при перенесенні тексту зі старих програм, які не підтримують зазначену кодування, або деяких PDF-документів замість російського при вставці виникає щось на кшталт Auaia iayedai. У більшості правильно складених додатків допомагає просте перемикання на російську мову (саме в тій програмі, звідки здійснюється копіювання, а не в пункті призначення), але нерідко зустрічаються особливо вперті додатки і PDF-документи, звідки відомості про те, що це російська мова, чи не вдається витягти ніякими силами.

Microsoft Word в старих версіях Office XP і 2003 вміє вирішувати цю проблему, про що багато хто не знає, - в ньому є функція «Виправити пошкоджений текст» (в меню «Сервіс»). У нових версіях 2007/2010 такої функції немає. У довідці і на сайті Microsoft нічого про це розшукати не вдалося - цілком ймовірно, в Microsoft порахували, що продуктів, що мають подібні властивості, вже не залишилося в природі, що, на жаль, не відповідає дійсності.

Можливо, вам теж не захочеться втрачати час на пошуки офіційного рішення. Тоді скористайтеся моєю програмою ClipWin (рис. 4), яку можна завантажити за адресою: revich.lib.ru/clipwin.zip. Інтерфейс цієї програми зроблений в розрахунку на максимально швидке виконання операції, але без втрати контролю за її виконанням: якщо текст в системному «кишені» вже є - досить запустити програму і тричі натиснути на. Після першого натискання текст (вже виправлений) вставиться з буфера обміну у вікно для контролю, після другого - виправлений текст замінить той, що був спочатку, а після третього у вас програма закриється, але сам текст буде виправлений і його можна буде вставляти куди завгодно.

Розкладка клавіатури як правильно?
На моє глибоке переконання, комфортно існувати і ефективно працювати в середовищі Windows без використання додаткових перемикачів розкладки клавіатури абсолютно неможливо - необхідність постійного прицілювання скорченими пальцями в дві клавіші одночасно у мене викликає біль в пальцях при одній лише думці про це. Точніше, абсолютно неможливо це було до появи Vista, де разом з традиційними комбінаціям клавіш з'явилася, нарешті, можливість перемикати мову введення однією клавішею <Е>. Але і таке рішення, по крайней мере, для вболівальників чистоти російської мови, є неприйнятним - не вводити ж букву Е кожен раз через спеціальну вставку або таблицю символів.

Вирішення цієї проблеми загальновідомо і полягає воно в застосуванні популярної переключалкой Punto Switcher, що дозволяє налаштувати для виконання операції в принципі будь-яку клавішу (зазвичай це правий або). Програма підтримується «Яндексом», скачати її можна з розділу «Програми» пошукача (за адресою soft.yandex.ru) або безпосередньо за адресою punto.yandex.ru. Про цю та інші аналогічних програмах недавно розповів Олександр Євдокимов в статті «Коректори букв».

Багато програм даного типу здатні виконувати і іншу затребувану функцію: перемикання вже набраного в неправильній розкладці тексту. Залежно від налаштувань, це може здійснюватися навіть автоматично, хоча особисто я надаю перевагу цій автоматику відключати.

Ще одне непорозуміння, пов'язане з мовною розкладкою, зустрічається рідше, але може додати кілька неприємних моментів. Після перемикання на англійську вас може спантеличити одна особливість введення деяких символів. Це стосується таких знаків, як лапки, апострофи (їх два - прямий і похилий), тильда "~" і циркумфлекс ( «кришечка») «^». Після натискання відповідної клавіші нічого не вводиться - треба ще натиснути або пробіл, щоб ввести знак в «чистому» вигляді, або ще якусь букву або цифру, тоді знак буде введено перед нею. Можна натиснути лапку чи апостроф двічі - з'явиться відразу пара знаків (вони і вживаються часто парами, текст тоді вводиться між ними).

Така, не завжди зручна особливість англомовного комп'ютерного введення може виникнути, якщо з якихось причин для англійської мови встановлена ​​розкладка «США-міжнародна» (або, можливо, якась з європейських, які у нас не в ходу). Непорозуміння легко усувається, якщо змінити розкладку для англійської мови назад на покладену за замовчуванням просто «США». У Windows 7 до цієї налаштуванні можна дістатися в Панелі управління через «Мови і регіональні стандарти / Клавіатури та мови / Змінити розкладку клавіатури / Загальні / Додати» (рис. 5).

підсумковий рада
Якщо у вас виникають інші проблеми з кодуваннями, не описані в цій статті, то, найімовірніше, вони викликані установкою «не тієї» версії Windows - наприклад, американської або європейської з додатковим мовним пакетом. Щоб уникнути таких проблем слід по можливості завжди користуватися російською версією. Але так уже склалося життя у російськомовних користувачів Windows, що проблема кодувань була, є і буде. Її гострота знижується в міру оновлення програмного забезпечення, але, ймовірно, проблема ніколи не зникне повністю.

джерело: Hard'n'Soft

Автор: Юрій Ревич