<
  • Главная
Статьи

Космічний корабель України в вируючому океані проблем земних

  1. У штурвала - новий капітан Для початку з задоволенням познайомлю читачів «2000» з Павлом Дегтяренко....
  2. Перспективи шостий програми
  3. У фокусі уваги - пріоритети
  4. Без виробничої кооперації з Росією
  5. «Либідь» все ще в Желєзногорську ...
  6. Чи запрацює знову «Морський старт»?
  7. «Циклон-4М» - наступник «Циклону-4»
  8. конфлікт вичерпано
  9. І державні, і приватні: горизонти партнерства
  10. Не тільки ракети

У штурвала - новий капітан

Для початку з задоволенням познайомлю читачів «2000» з Павлом Дегтяренко. Він народився 6 вересня 1962 року в Смілі Черкаської обл. У 1985-му закінчив машинобудівний факультет Ленінградського механічного інституту (інженер-механік за фахом «Виробництво літальних апаратів»). Після вузу з 1985-го по 2017 року працював в конструкторському бюро «Південне» ім. М. Янгеля, де пройшов шлях від рядового інженера-конструктора до головного конструктора і начальника КБ-1, що займається системним проектуванням ракет і ракетних комплексів.

Павло Глібович брав участь в розробці, наземного експериментального відпрацювання і льотних випробуваннях бойових блоків стратегічних ракетних комплексів 15А18 і 15А18М. Потім займався реалізацією розробок, випробувань і практичного застосування космічних ракет-носіїв «Зеніт» і «Дніпро», відпрацюванням створюваних в КБ «Південне» ракет-носіїв «Циклон-4» і «Циклон-4М», перспективного сімейства ракет-носіїв «Маяк », основної конструкції першого ступеня для ракети-носія« Антарес », проектуванням інший ракетно-космічної техніки, а також наземних транспортних засобів цивільного призначення.

Член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики. Заслужений машинобудівник України. Влітку 2017 го Павло Дегтяренко переміг в урядом відкритому конкурсі, в якому брали участь десять претендентів на посаду голови ДКАУ, і вже четвертий місяць (з 31 серпня ц. Р) очолює Державне космічне агентство України.

Мають відбутися реформи і корекція курсу

- Останнім часом і в ЗМІ, і в середовищі т. Н. експертного співтовариства постійно мусується теза, мовляв, космічна сторінка в історії України вже закрита. Тому нам дуже важливо дізнатися вашу думку про той стан, в якому нині перебуває вітчизняна космічна галузь. Якою має бути державна стратегія її реформування і подальшого розвитку, щоб Україна справді не втратила статус космічної держави?

- Говорити про те, що Україна може втратити статус космічної держави немає абсолютно ніяких підстав. Нагадаю, що довгостроковий документ «Концепція реалізації державної політики у сфері космічної діяльності на період до 2032 року» був свого часу схвалений урядом - розпорядженням Кабінету Міністрів від 30 березня 2011 р №238-р. А зараз ДКАУ початок узгодження з міністерствами, відомствами і громадськістю нової редакції цієї концепції, яка буде відповідати викликам і вимогам сучасності, першочерговим завданням держави і його пріоритетам.

Більш того, за завданням прем'єр-міністра Володимира Гройсмана ДКАУ разом з вхідними в його систему підприємствами почало розробку і формулювання ключових принципів, на яких буде будуватися стратегія розвитку космічної галузі країни.

Перш за все хотілося б відзначити, що головним джерелом надходжень фінансових коштів на підприємства цієї галузі має бути світовий ринок. І саме за рахунок таких надходжень буде в основному забезпечуватися розвиток вітчизняної космічної галузі, оновлення та дооснащення її підприємств, а також рішення частини проблем імпортозаміщення. Держава ж має забезпечувати фінансування реалізації виключно тих завдань і проектів, які відповідають державним інтересам на національному та міжнародному рівнях і мають практичну віддачу для економіки нашої країни.

Реформування організаційної структури космічної галузі України буде здійснюватися відповідно до сьогоднішніх ринкових вимог - з тим, щоб концентрувати сильні сторони підприємств галузі на основі реалізації профільних напрямків їх діяльності.

Розглядаються перспективи створення потужних вертикально інтегрованих об'єднань - з метою досягнення більшої ефективності підприємств, оптимізації управління та підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку.

Головне - створити підприємствам космічної галузі України умови для рівноправного і ефективної взаємодії із зарубіжними партнерами в рамках міжнародних проектів і одночасно для розвитку свого науково-технічного потенціалу та освоєння передових технологій, щоб мати можливість виконувати завдання, які поставить державу.

Перспективи шостий програми

- За час існування Національного (потім Державного) космічного агентства України (з 1992 р) галузь послідовно реалізовувала п'ять загальнодержавних космічних програм.

На жаль, деякі завдання п'ятої програми (2013-2017 рр.) Не були виконані. Перш за все через складну економічну ситуацію в країні і явно недостатнього держбюджетного фінансування. Наскільки мені відомо, за п'ять років за цією програмою, в порівнянні з затвердженими сумами, було недодано в цілому кілька сотень мільйонів гривень.

Зрив завдань, як відомо, став також наслідком форс-мажорних обставин. Серед них, наприклад, втрата Україною унікальних об'єктів розташованого поблизу Євпаторії Національного центру управління та випробувань космічних засобів - внаслідок анексії Криму. Необхідно сказати і про денонсацію в 2015-2016 рр. Бразилією укладеного в 2003-му українсько-бразильського договору про довгострокову співпрацю в космічній сфері, відповідно до якого передбачалося використання бразильського космодрому Алкантара для запусків українських ракет-носіїв з різними космічними апаратами, а в нашій країні для цих цілей створювалася ракета «Циклон-4 ».

Однак зараз обґрунтовану тривогу викликає і те, що до кінця року (коли завершується термін чинної п'ятої Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України) залишаються лічені тижні, а наступна - шоста - космічна програма не тільки не представлена ​​в уряд на розгляд і в ВР на твердження, але і, якщо не помиляюся, до сих пір не розроблена.

І це при тому, що її повинні були сформувати ще при попередніх керівниках ДКАУ - Любомира Сабадош та Юрія Радченка. Але ж відсутність такої затвердженої програми може не тільки істотно ускладнити координацію діяльності структур вітчизняної космічної галузі, а й загрожує небезпекою ускладнення держбюджетного фінансування космічної діяльності в нашій країні.

Як же передбачається знайти вихід з такої ситуації? І що в цьому напрямку має наміру робити Державне космічне агентство України?

- Науково-технічний, інтелектуальний і промисловий потенціал України в сфері космічної діяльності дуже великий і має необхідні передумови для подальшого зростання. Безумовно, що тривають військові дії на сході вимагають концентрації всіх ресурсів і особливої ​​уваги з боку держави. Але для керівництва країни космічна діяльність залишається серед пріоритетних напрямків технологічного та інноваційного розвитку України та підвищення рівня її обороноздатності, з огляду на стратегічний характер завдань, що вирішуються підприємствами космічної галузі. І тому шоста Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма обов'язково буде сформована і затверджена.

Але для того, щоб ця програма стала дієвою, потрібно спочатку сформулювати і затвердити «Космічну політику України», де слід зазначити цілі і визначити пріоритети, а також розробити «Стратегію розвитку космічної галузі», яка буде служити «дорожньою картою» на шляху до досягнення цих цілей і пріоритетів. Саме такий системний підхід дозволить уникнути розпорошення коштів, які держава може виділити на реалізацію державних інтересів у космічній сфері. Над цим і працює зараз ДКАУ спільно з нашими підприємствами, вченими галузевих і академічних інститутів та іншими небайдужими до майбутнього вітчизняної космічної галузі.

У той же час уряд України разом з ДКАУ вирішує питання фінансування першочергових завдань, що зможе дати конкретні результати вже в найближчій перспективі.

У фокусі уваги - пріоритети

- Які напрями космічної діяльності ви вважаєте найбільш пріоритетними нині для України (зважаючи на складні економічні, політичні, організаційні, фінансові та інші реалії в нашій країні)?

- Одне з найбільш значущих напрямків - розробка і створення космічних ракет-носіїв різного класу і заснованих на них сучасних ракетно-космічних комплексів. Адже розвиток цього напрямку має допомогти Україні (яка не має, як відомо, власного космодрому) отримати необхідний рівень вільного доступу в космос, до світового ринку космічних послуг і конкурентними цінами, а це в свою чергу дозволить успішно виконувати завдання, поставлені державою перед галуззю.

Ще один пріоритетний напрямок - створення космічних апаратів різного призначення і наземної інфраструктури для їх експлуатації. Завдяки таким космічним апаратам, які видає на навколоземні орбіти, Україна буде здатна забезпечити всі основні потреби країни як в дистанційному зондуванні Землі з космосу, так і в оперативному і незалежному доступі до власних систем супутникової інформації та зв'язку.

Наприклад, великі аграрні компанії в нашій країні тривалий час користуються супутниковими знімками тих чи інших територій, але купують їх у закордонних постачальників, в той час як ми, за умови наявності працюючих на орбітах космічних апаратів, зможемо забезпечувати українських аграріїв нашої власної інформаційної продукцією такого призначення .

Аналогічні дані необхідні також для нафтогазової галузі, картографії, екології, містобудівної сфери і т. Д. Крім того, в рамках цього напрямку космічна галузь України зможе в перспективі забезпечити країну необхідною навігаційною інформацією і відповідною інфраструктурою для її використання, власної супутниковим зв'язком та інтернетом, супутниковим телебаченням і радіомовленням.

Іншими словами, від розвитку цього напрямку, від створення власних космічних апаратів Україна матиме економічну вигоду.

До пріоритетних відноситься і створення власних ракетних двигунів, які необхідні для реалізації проектів по створюваним в Україні ракет-носіїв (щоб зменшити залежність від імпорту). Такі двигуни можуть виступати і як окрема продукція, що експортується, має великий попит на світовому ринку.

Серед актуальних завдань, що стоять перед вітчизняною космічною галуззю, - створення різних типів сучасної оборонної техніки, яка необхідна нашій державі і перш за все Збройним силам.

Хотілося б підкреслити і пріоритетність розширення і поглиблення міжнародного партнерства в космічній діяльності, здійснюваної на взаємовигідних умовах, в тому числі і наша участь в ініціативах і програмах Європейського Союзу, Європейського космічного агентства і різних країн, зміцнення науково-технічного співробітництва з ними.

Реалізація всіх цих напрямів неможлива без тісної та плідної взаємодії з інститутами та іншими організаціями Національної академії наук України, вузами системи Міністерства освіти і науки, іншими міністерствами і відомствами країни.

Без виробничої кооперації з Росією

- Через що сталися в останні кілька років в українсько-російських відносинах різко негативних змін було згорнуто співпрацю двох країн в космічній сфері. У тому числі були розірвані давні численні зв'язки між підприємствами відповідних галузей України і Росії за виробничою кооперацією.

Це призвело, з одного боку, до необхідності реалізації в нашій країні актуальних заходів з імпортозаміщення різних комплектуючих до виробленої в Україні ракетно-космічній техніці, раніше поставлялися з Росії, а з іншого - до вимушеного пошуку низкою українських підприємств космічної галузі нових замовників для своєї продукції - замість колишніх російських.

У зв'язку з цим хотілося б дізнатися: як здійснюється нині імпортозаміщення (замість поставлялися з Росії агрегатів, систем, апаратури до ракетно-космічній техніці)?

І як зараз йдуть справи з завантаженням виробничих потужностей таких підприємств, як столичні «Київприлад» і «Арсенал», харківські «Комунар» і «Хартрон» і ряду інших, раніше протягом багатьох років поставляли значну частину своєї продукції в Росію за виробничою кооперацією для ракет-носіїв «Союз», «Протон» та ін.?

- Державне космічне агентство України і підприємства галузі активно працюють над зниженням частки імпорту комплектуючих до виробленої в нашій країні ракетно-космічній техніці - перш за все для заміни того, що надходило з Росії, аналогічної за призначенням високотехнологічною продукцією вітчизняного виробництва, в тому числі з використанням розробок українських академічних і галузевих інститутів. А у випадках, коли імпорт комплектуючих економічно вигідний і технічно доцільний, купуються ті чи інші вироби у іноземних (не російських) постачальників.

На сьогоднішній день підприємства космічної галузі України повністю припинили співпрацю з підприємствами Росії в сферах продукції військового і подвійного призначення. Що ж стосується завантаження виробничих потужностей на вхідних в космічну галузь України державному підприємстві ВО «Київприлад», казенному підприємстві спеціального приладобудування «Арсенал», державному науково-виробничому підприємстві «Об'єднання Комунар», акціонерному товаристві «Хартрон», то слід констатувати, що згадані події останніх трьох років, звичайно ж, вплинули на їх діяльність. А через несвоєчасну переорієнтації на світовий ринок ряд провідних підприємств нашої галузі опинилися в складному фінансовому стані.

Проте, не дивлячись на згадані негативні чинники, ситуацію в галузі необхідно і можливо стабілізувати, для чого є передумови.

Так, в 2016-м обсяги виробництва товарної продукції підприємствами космічної галузі України зросли в порівнянні з попереднім роком на 25%, а в 2017-му темпи зростання обсягів виробництва і реалізації їх продукції збільшилися, причому 51,5% її направлено на експорт. Змінилася і географічна структура експорту: більш ніж втричі зросли його обсяги в країни Європейського Союзу, в США і деякі інші країни, що склало 93% загальної суми експорту продукції космічної галузі України.

Вдалося зробити впевнені кроки в напрямку переорієнтації на нові ринки збуту. Наприклад, підприємство «Об'єднання Комунар» забезпечило збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок розвитку додаткових сфер співробітництва. ВО «Київприлад» освоює нові види продукції для галузі зв'язку. А «Арсенал» розвиває співпрацю з іноземними партнерами.

З урахуванням цих чинників активізація діяльності українських підприємств космічної галузі як на внутрішньому, так і на світовому ринку залишається однією з наших основних завдань щодо підвищення рівня використання наявного потенціалу.

«Либідь» все ще в Желєзногорську ...

- Протягом кількох років неодноразово відкладався, а потім і зовсім завис без будь-яких зрушень планувався запуск на геостаціонарну орбіту першого українського телекомунікаційного космічного апарату «Либідь» для початку формування національної системи супутникового зв'язку. Він створений на замовлення нашої країни канадською компанією MacDonald, Dettwiler and Associates Corporation (MDA) і російським акціонерним товариством «Інформаційні супутникові системи» (ІДС) ім. академіка М.Решетньова в Желєзногорську (Красноярський край). Але «Либідь» замість того, щоб відправитися на космодром, а звідти - на навколоземну орбіту, до сих пір знаходиться в Желєзногорську.

Але «Либідь» замість того, щоб відправитися на космодром, а звідти - на навколоземну орбіту, до сих пір знаходиться в Желєзногорську

Так буде працювати на геостаціонарній орбіті перший український телекомунікаційний супутник «Либідь»

Як ви оцінюєте ситуацію, що склалася? Чи робляться в Україні якісь кроки для вирішення цієї проблеми? Вишукані чи українською стороною фінансові кошти, необхідні для оплати MDA і ІВС за виконані ними роботи з космічного апарату «Либідь» і на інші операції (перевезення на космодром, запуск і т.д.)?

Нарешті, чи є взагалі шанс вивести цей супутник в космос і коли це може статися?

- Реалізація проекту створення першого українського телекомунікаційного супутника «Либідь» триває.

Уряд України від 4 жовтня 2017 р.прийняв розпорядження № 729, яке повинно допомогти подолати негативні наслідки форс-мажорних обставин у наземному сегменту супутникової системи зв'язку, створеному України на території Автономної Республіки Крим, включеної Росією.

ДКАУ нині вживає заходів, спрямовані на повернення MDA до робіт по проекту «Либідь».

Треба буде зробити все необхідне для того, щоб уже в другій половині 2018 го Україна отримала власний супутник зв'язку на навколоземній орбіті.

Чи запрацює знову «Морський старт»?

- Відомо, що Росія - через свою ракетно-космічну корпорацію «Енергія» (з її дочірніми структурами), що володіла найбільшою часткою в міжнародній компанії Sea Launch ( «Морський старт»), по суті заморозила подальшу реалізацію цього проекту, в якому протягом ряду років (з 1999 р) за участю підприємств і компаній чотирьох країн (США, України, Росії, Норвегії) використовувалися триступінчаті ракети-носії «Зеніт-3SL». Їх перший і другий ступені були розроблені в Україні КБ «Південне», а виготовлялися вони теж в нашій країні на ВО «Південний машинобудівний завод».

Ці «Зеніт» (з космічними апаратами різного призначення, що належать різним країнам) запускали з плавучого космодрому - самохідної платформи Odyssey ( «Одіссей»), яка разом зі складально-командним судном Sea Launch в моменти старту ракет-носіїв перебувала в Тихому океані в певній точці на екваторі.

Чи є в цій непростій ситуації надія на відновлення функціонування «Морського старту»? Причому в пресі повідомлялося, що ВО «Південний машинобудівний завод» начебто уклало контракт на поставку ракет-носіїв «Зеніт-3SL» з новим власником Sea Launch - компанією S7.

Причому в пресі повідомлялося, що ВО «Південний машинобудівний завод» начебто уклало контракт на поставку ракет-носіїв «Зеніт-3SL» з новим власником Sea Launch - компанією S7

Комп'ютерна графіка дозволяє зобразити, як будуть виглядати на навколоземних орбітах створювані в Україні космічні апарати «Січ-2-1» і «Січ-2М», призначені для дистанційного зондування Землі

Але в той же час російські ЗМІ пишуть, що плавуча платформа «Одіссей» буде переобладнуватися під використання російських ракет-носіїв. Яка ж ситуація насправді?

- «Морський старт» - це дійсно проект ХХІ ст. Україна має пряме відношення до прийняття рішення про продовження його експлуатації. Як наслідок - проект Sea Launch був збережений, і на сьогодні ВО «Південний машинобудівний завод» уклало з компанією S7 Group контракт на виготовлення двох ракет-носіїв «Зеніт».

Прогнозувати ж, що буде відбуватися з проектом Sea Launch в довгостроковій перспективі, досить важко. Вважаю, що тільки коли угода про покупку проекту «Морський старт» компанією S7 Group буде остаточно укладена і будуть отримані всі необхідні дозволи на подальше функціонування проекту на території США, ми зможемо більш впевнено прогнозувати його подальшу долю. Але хотів би зазначити, що ми зацікавлені в поверненні проекту «Морський старт» на ринок пускових послуг.

«Циклон-4М» - наступник «Циклону-4»

- Навесні 2017 го в деяких вітчизняних і зарубіжних ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що канадська аерокосмічна компанія Maritime Launch Services (MLS) вибрала можливе місце для будівництва стартового комплексу (це, як очікується, буде Кансо-Хейзел Хілл на Атлантичному узбережжі Канади - в окрузі Гайсборо провінції Нова Шотландія), з якого передбачається запускати модернізовані українські ракети-носії «Циклон-4М».

При цьому, як стверджував виконавчий директор компанії MLS Джон Айселл, «Циклон-4М» буде відрізнятися, зокрема, першим щаблем від ракети «Циклон-4», яка створювалася в Україні для запусків таких космічних носіїв з бразильського космодрому Алкантара.

Оскільки ви, Павло Глібович, до призначення на посаду голови ДКАУ працювали в КБ «Південне» головним конструктором і начальником КБ-1 з системного проектування ракет і ракетних комплексів, то, очевидно, вам добре відомі всі нюанси по «Циклону-4М» і можливим перспективам цієї модернізованої ракети-носія?

- Проект «Циклон-4М» в Канаді є чисто комерційним. Він передбачає двоступеневу конфігурацію ракети-носія, що базується на ініціативних напрацювання КБ «Південне», які передбачають використання ряду розробок, отриманих раніше в ході реалізації проекту «Циклон-4».

Зокрема, передбачається створення другого ступеня ракети-носія «Циклон-4М», побудованої на основі третього ступеня ракети-носія «Циклон-4» і головного блоку ракетного комплексу «Циклон-4».

Розробка модернізованої ракети-носія «Циклон-4М» базується на максимальному використанні існуючих двигунів - в першу чергу ракетного двигуна РД-861К, яким планувалося оснастити третю ступінь ракети-носія «Циклон-4».

Такий підхід дозволить використовувати в «Циклоні-4М» агрегати і вузли, виробництво яких вже налагоджене або ж в найкоротші терміни може бути налагоджено на існуючих потужностях ВО «Південний машинобудівний завод».

З огляду на комерційний характер проекту, він не передбачає державного фінансування ні з боку України, ні з боку Канади. Однак його реалізація вимагатиме організаційної та адміністративної підтримки з боку ДКАУ та інших органів держвлади нашої країни.

конфлікт вичерпано

- Один з ваших попередників на посту голови ДКАУ Любомир Сабадош, який очолював агентство трохи менше року (з серпня 2015 по липень 2016- го), розв'язав гострий конфлікт з гендиректором і генконструктором КБ «Південне», академіком Національної академії наук України і Міжнародної академії астронавтики Олександром Дегтяревим.

При цьому Сабадош домігся того, що Дегтярьов був позбавлений статусу генерального директора. Що змінилося з тих пір? Чи мала та історія продовження? А якщо завершилася, то чим?

- До діяльності будь-якого підприємства можна знайти претензії: як то кажуть, немає межі досконалості. Але я вважаю, що претензії до керівництва КБ «Південне», висунуті Любомиром Сабадош, були необ'єктивними і упередженими. Переконаний, що керівник ДКАУ повинен в першу чергу залишатися об'єктивним у своїх висновках і оперувати тільки фактами, а не домислами і чутками. Факти ж говорять про те, що КБ «Південне» - найбільш успішне підприємство космічної галузі України. Воно за результатами аналізу роботи сектора держпідприємств за 2016 р увійшло до першої п'ятірки найприбутковіших держкомпаній нашої країни.

Результати ж розслідувань, проведених Генеральною прокуратурою і Службою безпеки, показали, що звинувачення, висунуті Любомиром Сабадош на адресу Олександра Дегтярьова, були тенденційними і надуманими.

А восени нинішнього року академік Олександр Вікторович Дегтярьов знову був призначений керівником КБ «Південне» - в статусі виконуючого обов'язки гендиректора.

І державні, і приватні: горизонти партнерства

- У різних країнах все активніше заявляють про себе приватні компанії, що працюють в сфері космічної діяльності та нерідко виявляються більш успішними, ніж держструктури (одним з таких прикладів може служити, скажімо, Ілон Маск в США з його повертається першою сходинкою ракет-носіїв). Що ви можете сказати про перспективи розвитку державно-приватного партнерства в роботах космічної спрямованості в нашій країні?

- Провідні підприємства космічної галузі України тривалий час активно працюють на світовому ринку. І саме на комерційних засадах будується взаємодія українських державних компаній, що функціонують в цій галузі, з приватними закордонними компаніями. Тому на міжнародному рівні при спільних роботах з іноземними компаніями принципи державно-приватного партнерства в космічній сфері України вже давно застосовуються. Яскравий приклад - проект «Антарес».

В рамках цього проекту державне КБ «Південне» ім. М.Янгеля розробило, а державне ВО «Південний машинобудівний завод» імені О. Макарова »виробляє і поставляє основні конструкції першого ступеня ракети-носія« Антарес »на замовлення приватної американської компанії Orbital, яка в свою чергу надає такої державної організації США, як NASA , послуги з виведення - за допомогою ракет-носіїв «Антарес» - корисного навантаження до Міжнародної космічної станції (МКС).

На національному рівні в Україні впровадження інструментів заохочення державно-приватного партнерства в нашій сфері є одним із завдань ДКАУ, і до цього потрібно просуватися.

Тут необхідно розуміти, що поява приватних компаній в космічній діяльності - в першу чергу в США - теж проходило з підтримкою з боку держави і частковим державним фінансуванням. Однак основним фактором виникнення ділового інтересу приватного сектора до космічної діяльності служило поява в країні внутрішнього ринку, на якому головним замовником космічної продукції та послуг виступає знову-таки держава. І саме за держзамовлення сьогодні йде - причому на прозорих і конкурентних засадах - основне суперництво між приватними компаніями.

Тому в космічній сфері повноцінно діюче державно-приватне партнерство є досить складним і багатофакторним питанням. В Україні повинен сформуватися стратегічний бізнес-інтерес до космічної діяльності з боку приватного сектора. Причому такий інтерес може виникнути тільки у тих потенційних інвесторів, у яких є розуміння і зацікавленість у розвитку космічної діяльності, що є профільною для підприємств.

На жаль, сьогодні в Україні частіше спостерігається інтерес бізнесменів лише до об'єктів інфраструктури і земельним ділянкам, на яких знаходяться підприємства космічної галузі. А це - згубний шлях до її занепаду і поступового знищення.

Однак ДКАУ розуміє ефективність такого інструменту стимулювання космічної діяльності в Україні, як державно-приватне партнерство, і ми маємо намір поступово напрацьовувати комплекс заходів, які будуть здатні забезпечити в країні сприятливі умови для розвитку такого партнерства на національному рівні - з урахуванням міжнародного досвіду.

Не тільки ракети

- У книзі «Покликані часом», що вийшла в 2009 р в Дніпропетровську і присвяченій багатогранної діяльності КБ «Південне», в розділі «Пасажирський транспорт» згадується, що в 1991 році вас призначили провідним конструктором по темі «Тролейбус».

Чи не є подібне «приземлене» застосування кадрового та інтелектуального потенціалу творців ракетної і ракетно-космічної техніки нераціональним його використанням?

- На самому початку 90-х рр. запити Міністерства оборони СРСР на ракетну техніку (що становила до цього близько 90% всього портфеля замовлень в КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудівний завод») різко скоротилися, а після розпаду СРСР і зовсім були припинені.

У зв'язку з такою ситуацією виникла необхідність в тому, щоб на час активного пошуку профільних (ракетно-космічних) замовлень за межами нашої країни і формування космічної галузі в Україні зберегти кадровий потенціал і високі інтелектуальні можливості колективів КБ «Південне» і «Південмашу».

Тому з конверсійних тем, запропонованих Кабміном, були обрані найбільш наукоємні, в тому числі тролейбуси, автобуси, техніка для вітроелектростанцій. Такі роботи не приносили прибутку, але дозволяли хоча б частково завантажити інтелектуальний потенціал і виробничі потужності цих двох державних підприємств.

Якщо ж говорити конкретно про тогочасну «тролейбусної» тематиці, то за 12 років ми пройшли шлях від перших конструкцій до машин, за які і зараз не соромно ні перед електротранспортники, ні перед пасажирами тролейбусів.

А паралельно за ті ж роки КБ «Південне» і «Південмаш» знайшли нових партнерів на зовнішніх ринках, і наші вчені, конструктори, інженери-технологи та інші фахівці змогли знову зайнятися своєю основною справою - розробкою і виробництвом ракетно-космічної техніки, яка по багатьма параметрами знаходиться на передових позиціях у світі.

Тому зараз, озираючись назад, можна з упевненістю сказати, що то рішення про перехід на створення наземної транспортної техніки - як тимчасовий захід для збереження кадрового та інтелектуального потенціалу - повністю себе виправдало.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Чи запрацює знову «Морський старт»?
Якою має бути державна стратегія її реформування і подальшого розвитку, щоб Україна справді не втратила статус космічної держави?
Як же передбачається знайти вихід з такої ситуації?
І що в цьому напрямку має наміру робити Державне космічне агентство України?
У зв'язку з цим хотілося б дізнатися: як здійснюється нині імпортозаміщення (замість поставлялися з Росії агрегатів, систем, апаратури до ракетно-космічній техніці)?
Чи робляться в Україні якісь кроки для вирішення цієї проблеми?
Вишукані чи українською стороною фінансові кошти, необхідні для оплати MDA і ІВС за виконані ними роботи з космічного апарату «Либідь» і на інші операції (перевезення на космодром, запуск і т.д.)?
Нарешті, чи є взагалі шанс вивести цей супутник в космос і коли це може статися?
Чи запрацює знову «Морський старт»?
Чи є в цій непростій ситуації надія на відновлення функціонування «Морського старту»?


Новости
  • Виртуальный хостинг

    Виртуальный хостинг. Возможности сервера распределяются в равной мере между всеми... 
    Читать полностью

  • Редизайн сайта

    Редизайн сайта – это полное либо частичное обновление дизайна существующего сайта.... 
    Читать полностью

  • Консалтинг, услуги контент-менеджера

    Сопровождение любых интернет ресурсов;- Знание HTML и CSS- Поиск и обновление контента;-... 
    Читать полностью

  • Трафик из соцсетей

    Сравнительно дешевый способ по сравнению с поисковым и контекстным видами раскрутки... 
    Читать полностью

  • Поисковая оптимизация

    Поисковая оптимизация (англ. search engine optimization, SEO) — поднятие позиций сайта в результатах... 
    Читать полностью