<
  • Главная
Статьи

Українці все частіше їдуть навчатися за кордон: інфографіка та ціни

Аналітичний центр Cedos опублікував звіт, згідно з яким кількість українських абітурієнтів, які вирішили навчатися в Польщі, в останні 7 років збільшилася майже в 3 рази. Абітурієнти вибирають приватні університети Польщі, куди легше вступити і дешевше вчитися навіть за українськими мірками. Якість освіти при цьому не грає великої ролі, оскільки диплом, отриманий в польському вузі, дозволяє залишитися жити за кордоном. При цьому, навіть незважаючи на девальвацію гривні, загальна кількість студентів, які виїхали вчитися на Захід, збільшилася вдвічі: якщо в 2010 році їх було 23 тис., То в 2014-му - вже 47,5 тис. Українці відмовляються від послуг вітчизняних вузів через корупцію, неякісної освіти і диплома, який не зізнається в Європі.

У Польщі беруть всіх

Польська молодь все частіше віддає перевагу вітчизняним вузам університети Німеччини або Франції. Найбільший відтік студентів відчувають на собі приватні університети. Тому, щоб заповнити нішу, що звільнилася, в останні п'ять років вони активно залучають абітурієнтів з України. «Рекрутингові агентства проводять презентації в школах, організовують виставки та ознайомчі тури в Польщу», - розповідає директор аналітичного центру Cedos Єгор Стадний. Послуги польського приватного освіти рекламуються тепер не тільки в західних, але також в центральних і східних областях. За даними Cedos, це дало свої плоди: якщо в 2008/2009 навчальному році в Польщі налічувалося 2831 український студент, то в 2014/2015 році - вже 20693.

Як пояснює директор компанії «ОсвітаПоль» Руслан Сорока, популярність польської освіти пояснюється ще й тим, що в 2014 році багато приватних університетів Польщі, з огляду на девальвацію гривні і зниження доходів в Україні, знизили вартість навчання на гуманітарних факультетах на 200-300 євро в рік. Саме гуманітарні спеціальності користуються популярністю серед абітурієнтів з України, оскільки навчання на них не вимагає таких зусиль, як на технічних. Пару років тому навчання на соціально-гуманітарних факультетах в польських вузах обходилося студентам з України в середньому в тисячу євро на рік, а вивчення технічних дисциплін і медицини - в 8-10 тис. Євро, каже Руслан Сорока. «Найпопулярніші серед українців спеціальності - філологія, туризм, готельний бізнес, менеджмент», - стверджує він. При цьому більшість українських абітурієнтів їдуть вчитися до Польщі не тільки для того, щоб отримати диплом європейського університету, а й для того, щоб просто не повертатися додому.

Додатковим плюсом для абітурієнтів є відсутність в польських приватних вузах вступних іспитів або тестів. Крім того, з 2014 року надходження та навчання в польських вузах стали ще більш комфортними для українців: там пропонуються програми навчання не тільки польською та англійською мовами, а й на українському. Тим часом, Єгор Стадний зазначає, що якість викладання в приватних вузах Польщі «залишає бажати кращого». «У порівнянні з державними, у більшості з них немає наукової бази». А почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) В'ячеслав Брюховецький схвалює прагнення українців навчатися за кордоном, але якщо мова йде про якісну освіту. «Питання в тому, чого хоче абітурієнт. Якщо просто втекти з України - від такого освіти не буде толку, це даремно витрачений час », - підкреслює пан Брюховецький.

Якщо просто втекти з України - від такого освіти не буде толку, це даремно витрачений час », - підкреслює пан Брюховецький

За знаннями до Німеччини

Кількість українських абітурієнтів збільшується і в університетах Західної Європи (див. Інфографіку). Але, на відміну від приватних польських вузів, в університети Німеччини, Франції, Чехії українці надходять саме заради якісної освіти. «Навчання в вузах цих країн безкоштовна, але абітурієнту потрібно докласти серйозних зусиль для надходження», - підкреслює Єгор Стадний. Бажаючим навчатися в німецьких вузах, крім відмінного знання мови, потрібно рік відучитися на підготовчих курсах. Вузи Чехії та Угорщини частіше вважають за краще вихідці із Західної України, при цьому в угорських університетах, на відміну від більшості країн ЄС, є заочна форма навчання, звична для українців. Це додатковий плюс для багатьох вступників.

Навчання в університетах Італії і Іспанії, як правило, вибирають діти або родичі трудових мігрантів. Освіта в цих країнах платне, за винятком окремих грантових програм від уряду, на які українцям розраховуватися не доводиться.

Якість і вартість

Вартість навчання в топових українських вузах цілком порівнянна з західними, правда без урахування витрат на проживання за кордоном. Наприклад, рік навчання в Київському національному університеті ім. Шевченко обійдеться студентам в 20-30 тис. Грн в залежності від спеціальності. У Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» - від 8,6 тис. До 18 тис. Грн на рік. Навчання у Львівській політехніці коштує від 4 до 15 тис. Грн. Освіта в державних вузах Німеччини, Франції, Чехії хоч і безкоштовне, але студенту, крім витрат на проживання, як правило, потрібно заплатити за навчальні матеріали - 1200-1500 євро на рік.

При цьому український диплом не визнається в Європі, а якість освіти в кращих українських вузах дійсно поступається західним аналогам. На думку В'ячеслава Брюховецького, це пов'язано з кількома факторами: «По-перше, традиція в українській вищій освіті була перервана в радянську епоху. По-друге, рівень фінансування вузів України і Європи просто непорівнянний ». На думку пана Брюховецького, деякі українські вузи можуть запропонувати хороші бакалаврські програми, але що стосується магістратури, то в університетах Європи більший вибір цікавих і більш сильних програм.

Екс-міністр освіти і науки Станістав Ніколаєнко з останнім твердженням погоджується лише частково: «Теоретична складова української вищої освіти не поступається західним, але технічна дуже відстає. Українським вузам складно конкурувати із західними, в розпорядженні яких нове обладнання і технології ».

Українським вузам складно конкурувати із західними, в розпорядженні яких нове обладнання і технології »

Чому не Україна

Українські абітурієнти вибирають європейські вузи не тільки через якість освіти. Ще одна причина - корупція у вітчизняних вузах. Люди просто не хочуть платити хабарі за вступ, а також за здачу заліків або іспитів. «Реформа вищої освіти може змінити ситуацію лише у віддаленій перспективі. У найближчі роки масового підйому вищої освіти в країні не передбачається: будуть хіба що окремі точки зростання в певних вузах, на певних програмах », - прогнозує Єгор Стадний.

На думку В'ячеслава Брюховецького, впровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знизило корупцію в вузах, але створило іншу проблему. «Система тестування недопрацьована. У багатьох університетах Європи впроваджено тестування, але воно більш просте і зрозуміле », - зазначає пан Брюховецький.

За даними Руслана Сороки, в Україну повертаються не більше третини випускників західних вузів. Станіслав Ніколаєнко поки не вважає це масштабної «витоком мізків», адже з 2,5 млн студентів тільки 1,3% здобувають освіту поза країною. «Щоб змінити цю тенденцію, потрібно зробити більш ліберальним вступ до вузів, не змінювати щороку правила прийому і не скорочувати бюджетні місця, в той час коли західні вузи беруть українських студентів безкоштовно», - зазначає екс-міністр.

Ірина Гамалій

apostrophe.com.ua



Новости
  • Виртуальный хостинг

    Виртуальный хостинг. Возможности сервера распределяются в равной мере между всеми... 
    Читать полностью

  • Редизайн сайта

    Редизайн сайта – это полное либо частичное обновление дизайна существующего сайта.... 
    Читать полностью

  • Консалтинг, услуги контент-менеджера

    Сопровождение любых интернет ресурсов;- Знание HTML и CSS- Поиск и обновление контента;-... 
    Читать полностью

  • Трафик из соцсетей

    Сравнительно дешевый способ по сравнению с поисковым и контекстным видами раскрутки... 
    Читать полностью

  • Поисковая оптимизация

    Поисковая оптимизация (англ. search engine optimization, SEO) — поднятие позиций сайта в результатах... 
    Читать полностью